ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ

-Я завжди замислювався, чому люди так багато говорять про те, ЩО треба зробити, часто навіть не розуміючи, ЯК це можливо. Чому в книгах так багато мудрих слів, наділених вічним глибоким змістом, але, прочитавши їх, нічого не вдається змінити у житті?
-А ти пробував?
-Багато разів. Але все не так, як хотілося б. Автори бестселерів заповідають нам історії про вічне. Тільки чомусь мало кому вдається перевернути з ніг на голову не просто свідомість, а й саме життя, тим самим підтвердивши перше.
-Ти хочеш сказати, що все безглуздо і дарма?
-Якби я був визнаним філософом, генієм психології або уявившим себе месією, що бажає поділитися мудрістю з дурнями світу цього, я б відповів, що все просто і складно одночасно, адже всі ми вчителі та учні. Але зараз я хочу зрозуміти, чому за часів нескінченних коучів світ продовжує благати про порятунок? Чому так багато душ, що плачуть?!
-Але ж є і щасливі люди!
-Всі ми щасливі та нещасливі одночасно. Але як змусити стражденного відчути себе благословенним життям, коли його світ розвалився і розбився на частини?!
-Все просто: він повинен відшукати сам те, що знову чи вперше пробудить у ньому бажання зустрічати світанки і проводжати заходи сонця з захопленням. Для цього важливе одне - ЗАХОТІТИ!

- Красиві слова може полюбити будь-хто, хто має бажання бачити прекрасне всередині і навколо себе. Ми знову і знову у роздумах. Аналізуємо, робимо висновки, відкидаємо непотрібне та вбираємо те, що, як нам здається, вагомо і може стати в нагоді згодом. Але чому настанови від "гуру" майже завжди виявляються примарними? Іноді вони настільки абсурдні, що складно повірити, як їм вдалося вивести когось на стежку бажань, що збуваються.
-І все ж таки чужі назидання через слова та музику, картини та скульптуру, за допомогою театру та кіно, завдяки особистому щастю та нещастю говорять. Побачивши приклад інших, у нас з'являється надія, ми зміцнюється у вірі. Чужа історія може допомогти розгледіти своє призначення.
-Тобто треба навчитися ретельніше вибирати наставників?