МУРАХА, ВРЯТОВАНА МОГУТНЬОЮ РУКОЮ

У величезному світі так багато всього. Але ж мураха не знає про це. На великій планеті так багато місць та людей. Але маленька мурашка скільки б не мчала, як би не старалася, ніколи не дізнається про те, що знають гіганти-люди.

Маленька істота намагається знайти шлях кудись, усім тільцем відчуваючи небезпеку, що нависла над нею. Вона кидається від одного краю блюдця до іншого, і, не знаходячи виходу, біжить по колу. Вона ні на мить не зупиняється, а навпаки тільки додає швидкість, адже не знає, що той, хто схилився над ним, хоче допомогти йому. Він бачить не тільки беззахисну комаху, а й увесь світ, який довкола нього зараз. І він просто хоче випустити її на волю, бо тут йому не місце. Він намагається струсити мураху, щоб не нашкодити своїм дотиком. Але та наполегливо продовжує бігати по колу. Гігант простягає їй руку допомоги. Та комаха не може довіритися йому, таким чином відмовляючись від шансу бути врятованою. Але могутність сильного на те й могутність, щоб знати, що зробити, коли маленьке створіння не готове зрозуміти більш високий задум. І тоді могутня рука починає трясти Землю мурахи так сильно, що мурашка за законом фізики вивалюється зі звичного їй життєвого циклу. І ось вона вже на іншій землі, не такій уже й страшній, як могла подумати раніше. Ось уже й нові мурахи довкола неї. І ії життя налагоджується. Чи вижила б вона у пастці, в яку потрапила через необережність і недостатність знань? Ні. Але її підібрала сильна рука, струснувши як слід перед відкриттям чогось нового і набагато більшого, ніж могла б уявити мурашка.

Бути загнаним у кут не означає здатися. Опинитися за дверима не означає померти.

Мураха продовжує гонки з часом, який нещадний до тих, хто його не цінує, але якого достатньо для тих, хто любить життя, незважаючи на його злети та падіння. А секрет такої майстерності – віра.

Але якби мурашка не була старанна і прилежна, її не торкнулася б могутня рука. Бо щоб отримати допомогу, тебе мають побачити. І хоч ти завжди ризикуєш, ідучи незвіданими стежками, тільки так ти маєш шанс на порятунок.

Мураха з того часу зрозуміла, що треба завжди рухатися вперед, не зупиняючись, але необов'язково метатися з кута в кут, втрачаючи сили, що залишилися. Вона зрозумів, що страх призводить до суєти, а суєта до втрати розуму. Тому вона подякувала Когось дуже великого за даний їй ще один шанс на щастя і попрямувала прямо до мурашника, де її любили і чекали, і де вона щиро хотіла бути корисною іншим.