СИЛА ОДНІЄЇ КВІТКИ

На лужку біля річки росло безліч квітів. Вони були надзвичайно гарні. Їх було так багато, що здалеку вони нагадували величезний різнокольоровий килим. Сюди часто приходили люди, щоб помилуватися дивовижним пейзажем, і навіть не замислюючись, ким і чому він завдячує своєю красою.

Але одного разу життя квітів зазнало випробування. Затихли вітри, зникло живе. Більше не прилітали бджоли та оси, птахи, кажани та інші, хто міг би взяти участь у запиленні квітів. Навіть люди перестали приходити на галявину. Квіти не знали, у чому була причина. Поступово вони почали вмирати, на зміну їм не народжувалися нові. Лужок спорожнів. Вижила лише одна Квітка, хоча й виглядала вона вже не так, як раніше. Поступово її краса блякла, але вона не здавалася і продовжувала рости вгору. Кожен день вона дякувала Творцеві за Сонце, його теплі промені, що зігрівають, і за світло, що дозволяє бачити красиве блакитне небо. Вона дякувала за Небо, що воно хоч зрідка, але надсилало дощі, які допомагали їй вижити. Квітка не впадала у відчай, навіть дивлячись на інших, які не зуміли протистояти біді через те, що вони втратили всі сенси життя – їм не було кого радувати своєю красою, і вони не могли дати потомство. Вони здалися. Сонце спопелило їхні сили – і їхня краса зникла. Невіра забрала в них бажання жити – і вони померли. Лише одна звичайнісінька Квітка не сумувала і хотіла дочекатися змін на краще.

Якось люди повернулися, без пояснень, де вони пропадали, і чому їх так довго не було. Вони подивилися на колись гарний лужок і жахнулися від того, що з ним сталося. Здавалося, ніби перед їхніми очима тягнувся цвинтар квітів. Але посередині на руїнах величезної галявини з випаленою травою зростала одна єдина Квітка. Тепер вона здавалася неймовірно гарною. Вона росла, жила і була чудова.

Через деякий час птахи, бджоли, оси та інші мешканці лісу, необхідні квітам для життя, знову прилетіли. Подули вітри з такою ж силою, що й раніше. Все повернулося на круги своя. Правда, Квітка не до кінця розуміла, чому Бог дозволив померти всім її братам і сестрам. Але головна розгадка жила у ній самій.