КОЛУМБІЯ

Якою я побачила її за рік проживання?

Почну з того, що це справді країна контрастів. Але одразу зауважу для читача з пострадянського простору, вихідцем якого і є, що думка про Колумбію в нас далеко не найсправедливіша. По-перше, наші знання про таку зазвичай обмежуються уявленнями про наркоторгівлю, бідні квартали і небезпеку з усіх боків. Міф чи ні?

На жаль, все це насправді має місце бути. АЛЕ…

Розповім про сумне і поступово в міру особистих спогадів підведу до того, в яких умовах я проживаю, і чого взагалі можна очікувати від мальовничої країни Колумбії.

Коли я тільки-но приїхала сюди, мені довелося близько двох тижнів пожити на околиці Картахени, морському місті, де панує літо цілий рік. Житлові комплекси не дуже відрізняються зовні від звичайних, нами звичних багатоповерхівок у різних країнах світу. Усередині будинків я не помітила ні бруду, ні сміття. Але, на жаль, вид із вікна вражав безглуздістю. Так як це було перше, що я побачила в Колумбії, то думка склалася не найкраща про людей. Хоча я звернула увагу, що у квартирах чистота. І ні в кого досі не виявила бардака. Але як жити, коли довкола звалище? Не дуже приємно. Хоча йдеться про новий висотний комплекс, де все ще триває будівництво. Тому моя думка хоч і об'єктивна, але, можливо, ситуація має право на менш жорстку критику. Я ж 5 років прожила в Єгипті. А ось там якраз сміттєзвалища по всій країні. Але зараз не про це.

Отже, люди в моєму першому місці перебування були веселими, танцювали, співали. Завжди були готові зі мною завести бесіду. Мені з самого початку не було складно вписатись у загальну картину цієї країни. Чи люди такі, чи я така. У Колумбії я почуваюся набагато спокійніше, ніж у Європі. Чиста правда. А з глобальних проблем одна – нагадую, Колумбія – країна конрастів. Отже, і вибору тут небагато. Якщо говорити про різні міста, то, звісно, ​​з'являється більше можливостей, де зупинитися. Але я люблю літо, море, сонце. Два найкрасивіших морських міста: Картахена та Санта-Марта. Баранкіллю теж можна включити до списку, але тут із пляжами окрема історія, і взагалі про це місто погоримо іншим разом.

Щодо Санта-Марти, то це радше гарне селище. А мені і Картахена здається маленьким містечком. Тому в мене буквально все зводиться до одного місця проживання. І воно чудове. Мій район трохи нагадує Майамі у США. Скажімо так, дуже мініатюрна не копія, але щось є ... Насправді місто велике. П'яте за величиною у Колумбії. Але в деякі райони краще не потикатися. Отак, скажімо, у мене буквально з шиї явно не Божа людина на мото стягнула золотий ланцюжок. Відчуття таке, ніби з мене познущалися. По мені не було видно, сподіваюся, але морально я відходила деякий час, настільки було гидко. Я досі пам'ятаю його мерзенну руку на своїй шиї та плечі. Але добре, що цим обійшлося. З того часу мої вечірні прогулянки вздовж моря стали вкрай вибірковими та недовгими. Поліція всюди. Повторюся, мій район чудовий. Тут я почуваюся у безпеці. Те, що сталося, сталося недалеко від історичного центру міста. Ось там треба пильнувати.

Так чи інакше, район Бокагранде на сьогоднішній день – найкомфортніше для мене місце проживання їз усіх, де я жила. А я жила не в багатьох, але в різних країнах, включаючи Іспанію.

Чому мені тут подобається?

Є багато що розповісти. Але я б з радістю відповіла на ваші запитання. Пишіть у коментарях. Чекаю!

Завтра продовження посту.

Залишайте питання на будь-які теми. Необов'язково про Колумбію. Відкрию нову гілку блогу.